“З присвятою замордованим голодом…”

24 лист. 2017
24 листопада учнівський та педагогічний колективи Користівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років

     Щороку четвертої суботи листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

     У 1932-1933 рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів… Голодомор 1932-33 рр. – період з квітня 1932 по листопад 1933 років…

     24 листопада учнівський та педагогічний колективи Користівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів вирушили до Обеліску Слави, щоб пом’янути великомучеників нашої історії. Пом’янути і знайти в собі сили пройти за ними дорогою їхнього хресного путі. Перед учнівським та педагогічним колективом виступила голова Приютівської селищної ради Лисенко В.А. Панахиду по невинно загиблим справив настоятель храму Георгія Побідоносця отець Євгеній.

     Школярі дізналися багато фактів про голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української РСР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

     Учні пом’янули загиблих українців хвилиною мовчання, запалили свічки, поклали до підніжжя Обеліска пшеничні колоски. Хай ця хвилина мовчання для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

     Сьогодні – час очищення, і ми починаємо осмислювати самі себе: що з нами сталося? Сміливішає пам’ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш.

     25 листопада о 16.00 учні закладу, як усі свідомі українці, взяли участь в акції «Запали свічку», шануючи пам'ять загиблих в роки страшного Голодомору.